Новини

Вакцини проти COVID-19: етичні, правові та практичні міркування

Парламентська асамблея Ради Європи

Резолюція 2361 (2021)[1]


[1] Дебати Асамблеї від 27 січня 2021 року (5-е засідання) (див. Документ №15212, звіт Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та сталого розвитку, доповідач: пані Дженіфер Де Теммерман). Текст, прийнятий Асамблеєю 27 січня 2021 року (5-е засідання).

Вакцини проти COVID-19: етичні, правові та практичні міркування

Парламентська асамблея

1. Пандемія інфекційного захворювання COVID-19, зумовленого новим коронавірусом SARS-CoV-2, спричинила багато страждань у 2020 році. До грудня у всьому світі було зафіксовано понад 65 мільйонів випадків, а понад 1,5 мільйона життів було втрачено. Пандемічний тягар хвороби, а також державні заходи охорони здоров’я, необхідні для боротьби з нею, спустошили світову економіку. Це оголило вже існуючі прогалини та нерівності (в тому числі у доступі до медичної допомоги), зумовивши безробіття, економічний занепад і бідність.

2. Швидке впровадження безпечних та ефективних вакцин проти COVID-19 по всьому світу буде важливим кроком для стримування пандемії, захисту систем охорони здоров’я, порятунку життя та сприяння відновленню глобальної економіки. І хоча такі нефармацевтичні втручання, як фізичне дистанціювання, використання масок для обличчя, часте миття рук, а також призупинка роботи та режим самоізоляції, допомогли уповільнити розповсюдження вірусу. Проте наразі рівень зараження знову зростає у більшості частин земної кулі. Багато держав-членів Ради Європи переживають другу хвилю, яка гірша за першу, тому що їхнє населення все частіше відчуває «пандемічну втому» і почувається демотивовано щодо дотримання рекомендованої поведінки, щоб захистити себе та інших від вірусу.

3. Однак навіть швидке розповсюдження безпечної та ефективної вакцини не є негайною панацеєю. Після періоду свят наприкінці 2020 року та на початку 2021, з його традиційними зібраннями у  закритих приміщеннях, рівень зараження, ймовірно, буде дуже високим у більшості держав-членів. Крім того, французькі лікарі щойно науково встановили взаємозв’язок між температурою на вулиці та рівнем захворюваності з госпіталізацією та смертністю. Безперечно, вакцин буде недостатньо для значного зниження рівня зараження цієї зими — зокрема, враховуючи, що попит на даний момент значно перевищує пропозицію. Таким чином, видимість «нормального життя» зможе відновитись, за найкращих обставин, не раніше середини – кінця 2021 року.

4. Для ефективності вакцин важливим буде їхнє успішне впровадження та достатній рівень використання. Однак швидкість, з якою розробляються вакцини, може створювати труднощі у боротьбі з викликом формування довіри до них. Для забезпечення ефективності також необхідне рівномірне впровадження вакцин COVID-19. Якщо вакцини недостатньо широко розповсюджуються у важко ураженому районі країни, вакцини стають неефективними у стримуванні хвилі пандемії. Крім того, вірус не знає кордонів, тому в інтересах кожної країни — співпраця у забезпеченні глобальної рівності у доступі до вакцин від COVID-19. Нерішучість у вакцинуванні та вакцинний націоналізм здатні звести нанівець напрочуд швидкі та успішні спроби вакцинації від COVID-19, дозволивши вірусу SARS-CoV-2 мутувати і, таким чином, притупити найефективніший у світі інструмент проти пандемії на сьогодні.

5. Таким чином, зараз як ніколи необхідна міжнародна співпраця, щоб пришвидшити розробку, виробництво та справедливе, рівномірне розповсюдження вакцин  від COVID-19. План розподілу вакцин від COVID-19, також відомий як COVAX (Covid-19 Vaccine Allocation Plan), є провідною ініціативою щодо глобального розподілу вакцин. У спільному керівництві з Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Вакцинним альянсом (Gavi) та Коаліцією з інновації щодо готовності до епідемій (CEPI) ця ініціатива залучає фінансування з країн-учасниць на підтримку досліджень, розробку та виробництво широкого асортименту вакцин від COVID-19 та займається узгодженням їхньої ціни. Адекватне управління вакцинами та логістикою ланцюга поставок, що вимагає міжнародного співробітництва та підготовки від держав-членів, також буде необхідним, щоб доставити вакцини проти вірусу безпечним та справедливим способом. У зв’язку з цим Парламентська асамблея звертає увагу на інструкції для країн щодо готовності до програми, її реалізації та прийняття рішень на державному рівні, що було розроблено ВООЗ.

6. Держави-члени вже зараз повинні підготувати свої стратегії імунізації для розподілу доз етичним та справедливим способом, включаючи рішення, які групи населення визначити як пріорітетні на перших етапах вакцинації, коли запасів ще бракує, та яким чином розширювати вакцинацію за збільшення наявності одного або декількох видів вакцин від COVID-19. Спеціалісти з біоетики та економісти здебільшого сходяться на думці, що особам старше 65 років та особам до 65 років із супутніми захворюваннями, що підвищують ризик важкого перебігу хвороби та смертності,  а також медичним працівникам, (особливо тим, хто тісно співпрацює з групами високого ризику), та працівникам важливої критичної інфраструктури, слід надавати пріоритетний доступ до щеплень. Не слід також забувати про дітей, вагітних жінок та годуючих матерів, яким поки що вакцина не передбачена.

7. Вчені проробили вагому роботу за рекордні терміни. Тепер час діяти урядам. Асамблея підтримує позицію Генерального секретаря ООН, що вакцина від COVID-19 повинна бути світовим суспільним благом. Імунізація має бути доступною будь-кому та будь-де. Таким чином, Асамблея закликає держави-члени та Європейський Союз:

7.1. у розробці вакцин від COVID-19:

7.1.1. забезпечити якісні випробування вакцин, які будуть раціональними та етичними відповідно до положень Конвенції про права людини та біомедицину (ETS  №164, Конвенція Ов’єдо) та Додаткового протоколу щодо біомедичних досліджень (CETS №195), які поступово включають дітей, вагітних жінок та годуючих матерів;

7.1.2. забезпечити незалежність та захист від політичного тиску регуляторних органів, відповідальних за оцінку та санкціонування вакцин проти COVID-19;

7.1.3. забезпечити дотримання відповідного мінімуму стандартів безпеки, ефективності та якості вакцин;

7.1.4. запровадити ефективні системи моніторингу вакцин та їхньої безпеки після їхнього розповсюдження серед загального населення, також з метою моніторингу їхніх довгострокових ефектів;

7.1.5. запровадити незалежні програми вакцинної компенсації для забезпечення компенсації за непоправну шкоду та шкоду, спричинену вакцинацією;

7.1.6. звернути особливу увагу на можливу інсайдерську торгівлю керівниками фармацевтичних підприємств або фармацевтичними компаніями, які надмірно збагачуються за державний рахунок, і дотримуватись рекомендацій, що містяться в Резолюції 2071 (2015) про охорону здоров’я та інтереси фармацевтичної галузі: як гарантувати першість інтересів охорони здоров’я?

7.1.7. подолати бар’єри та обмеження, що випливають із патентів та прав інтелектуальної власності, з метою забезпечення широкого виробництва та розповсюдження вакцин у всіх країнах та серед усіх громадян;

7.2. щодо розподілу вакцин від COVID-19:

7.2.1. забезпечити дотримання принципу справедливого доступу до медичної допомоги, як це викладено в статті 3 Конвенції Ов’єдо у національних планах розподілу вакцин, що гарантують загальну доступність вакцин від COVID-19 незалежно від статі, раси, релігії, правового чи соціального-економічного статусу, платоспроможності, місця розташування та інших факторів, які часто сприяють несправедливому ставленню серед населення; 

7.2.2. розробити стратегії справедливого розподілу вакцин від COVID-19 у державах-членах, беручи до уваги, що спершу пропозиція буде низькою, та підготуватись до розширення програми вакцинації, коли пропозиція збільшиться; дотримуватися порад незалежних національних, європейських та міжнародних комітетів та установ з біоетики, а також ВООЗ при розробці цих стратегій;

7.2.3. забезпечити рівне ставлення до осіб, що належать до тих самих пріоритетних груп, з особливою увагою до найбільш вразливих верств населення, таких як: люди похилого віку, особи з супутніми захворюваннями та медичні працівники, особливо ті, хто тісно співпрацює з особами, які входять до груп високого ризику, а також люди, які працюють у критично-необхідній інфраструктурі та на державних службах, зокрема у соціальних службах, громадському транспорті, правоохоронних органах, школах, роздрібній торгівлі; 

7.2.4. сприяти рівності між країнами у доступі до вакцин проти COVID-19, підтримувати міжнародні зусилля Ініціативи по прискоренню доступу до засобів боротьби з COVID-19 (ACT Accelerator) та його Фонду COVAX;

7.2.5. утриматися від запасання вакцин проти COVID-19, що підриває здатність інших країн закуповувати вакцини для свого населення; забезпечити, щоб накопичення запасів не призвело до підвищення цін на вакцини від тих, хто робить запас для тих, хто не може; проводити ревізію та дотримуватись належної ретельності для забезпечення швидкого розповсюдження вакцини за мінімальних витрат, залежно від необхідності, а не ринкової сили;

7.2.6. забезпечити, щоб кожна країна могла вакцинувати своїх медичних працівників та вразливі групи населення до того, як вакцинацію розподілять до груп, що не належать до групи ризику; і таким чином розглянути можливість безоплатного передання доз вакцин або прийняття пріоритетністі інших країн, які ще не змогли цього зробити. Справедливий та рівномірний глобальний розподіл доз вакцин є найефективнішим способом подолання пандемії та зменшення пов’язаних із цим соціально-економічних навантажень;

7.2.7. забезпечити доступність вакцин від COVID-19, безпека та ефективність яких затверджена, усім, хто потребуватиме їх у майбутньому, звернувшись, де це необхідно, до обов’язкових ліцензій в обмін на сплату роялті;

7.3. щодо забезпечення високого застосування вакцин:

7.3.1. забезпечити інформування громадян про те, що вакцинація НЕ є обов’язковою. І ніхто не здійснює політичного, соціального чи іншого тиску для того, щоб провести щеплення тим, хто сам цього не бажає;

7.3.2. переконатись, що ніхто не зазнає дискримінації за те, що він не був вакцинований через можливі ризики для здоров’я, або не бажає вакцинуватися;

7.3.3. вжити ранніх ефективних заходів щодо протидії поширенню помилкової інформації, дезінформації та ваганням щодо вакцин від COVID-19;

7.3.4. поширювати прозору інформацію про безпеку та можливі побічні ефекти вакцин, працюючи з платформами соціальних медіа та регулюючи їх, щоб запобігти поширенню недостовірної інформації;

7.3.5. прозоро повідомляти про зміст контрактів з виробниками вакцин та робити їх загальнодоступними для парламентського та громадського контролю;

7.3.6. співпрацювати з неурядовими організаціями та/або іншими місцевими ініціативами з метою охоплення маргіналізованих груп;

7.3.7. взаємодіяти з місцевими громадами у розробці та реалізації спеціальних стратегій підтримки застосування вакцин;

7.4. щодо вакцинації дітей від COVID-19: 

7.4.1. забезпечити баланс між швидким розвитком вакцинації для дітей та належним вирішенням проблем безпеки та ефективності; забезпечити повну безпеку та ефективність усіх вакцин, що надаються дітям, орієнтуючись на оптимальну користь для дитини, відповідно до Конвенції ООН про права дитини;

7.4.2. забезпечити високоякісні випробування належного рівня, відповідно до мір безпеки, встановлених міжнародними правовими стандартами та вказівками, включно з справедливим розподілом переваг та ризиків для дітей, що знаходяться під дослідом;

7.4.3. забезпечити належне врахування побажань дітей відповідно до їх віку та зрілості; у випадках, коли безпосередню згоду дитини неможливо отримати, забезпечити надання угоди у інших формах, і що вона ґрунтується на достовірній інформації, яка відповідає віку;

7.4.4. підтримувати організацію ЮНІСЕФ щодо доставки вакцин від виробників, які мають угоди з Фондом COVAX, для тих, хто їх найбільше потребує;

7.5. щодо забезпечення моніторингу довгострокових ефектів вакцин від COVID-19 та їхньої безпечності:

7.5.1. забезпечити міжнародне співробітництво для своєчасного виявлення та з’ясування будь-яких сигналів безпеки за допомогою глобального обміну даними в реальному часі про побічні явища після імунізації (AEFI);

7.5.2. використовувати сертифікати вакцинації лише з цільовою метою моніторингу ефективності вакцини, потенційних побічних ефектів та побічних явищ;

7.5.3. усунути будь-які прогалини у спілкуванні між місцевими, регіональними та міжнародними органами охорони здоров’я, які обробляють дані AEFI, та подолати слабкі місця в існуючих мережах даних про здоров’я;

7.5.4. наблизити фармаконагляд до систем охорони здоров’я;

7.5.5. підтримувати нову галузь досліджень — адверсоміку, яка вивчає міжіндивідуальні варіації реакцій на вакцину, що ґрунтується на індивідуальних відмінностях вродженого імунітету, мікробіомів та імуногенетики.

8. З посиланням на Резолюцію 2337 (2020) про демократії, які стикаються з пандемією Covid-19, Асамблея підтверджує, що, будучи наріжними інститутами демократії, парламенти повинні продовжувати виконувати свою потрійну роль представництва, законодавства та нагляду в умовах пандемії. Таким чином, Асамблея закликає парламенти здійснювати ці повноваження належним чином також відносно розробки, розподілу та розповсюдження вакцин від COVID-19.

Переклад – Марія Гапій,

Спеціально для Львівської єпархії УПЦ

Джерело: resolution 2361.pdf (coe.int)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *